- незаможний
- —————————————————————————————незамо́жнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
незаможний — а, е. Який має невеликі достатки; матеріально погано забезпечений; бідний. || у знач. ім. незамо/жні, них, мн. Ті, що мають невеликі достатки. || Який характеризується невеликими достатками. Незаможне життя … Український тлумачний словник
небагатий — 1) (про людину зі скромними достатками), біднуватий, маломаєтний; незаможний, незабезпечений (який не має достатніх засобів існування) Пор. бідний 1) 2) (належний / властивий небагатим людям), незаможний, біднуватий; незабезпечений (з відсутністю … Словник синонімів української мови
164-я стрелковая дивизия (1-го формирования) — Не следует путать со 164 й стрелковой дивизией 2 го формирования 164 я стрелковая дивизия … Википедия
бідний — а, е. 1) Який живе в нужді, нестатках; убогий; прот. багатий. || Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. || у знач. ім. бі/дний, ного, ч. Убога людина, бідняк. 2) Такий, як у бідняка, власт. біднякові; недорогий, непишний. 3) … Український тлумачний словник
біднуватий — а, е. 1) Незаможний. 2) Недорогий, не пишний, не рясний … Український тлумачний словник
маломаєтний — а, е, заст. 1) Незаможний, небагатий. 2) Який володіє невеликим маєтком; дрібномаєтний … Український тлумачний словник
незаможник — а, ч. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села … Український тлумачний словник
немогущий — а, е, діал. Бідний, незаможний … Український тлумачний словник
нестатечний — а, е, рідко. 1) Незаможний, бідний. 2) Непостійний, ненадійний, легковажний … Український тлумачний словник
обідраний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обідрати. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Який має подертий одяг; у дранті. || заст. Дуже бідний, незаможний, неродовитий … Український тлумачний словник